Відкриття виставки та перформанс 18 січня о 18.00
Предметом пильного розгляду сьогоднішньої культури стає новий тип людських переживань та фобій, які традиційно виникають на межі тисячоліть. Актуалізований сучасним тероризмом процес приватизації всесвітнього Зла неминуче приводить до реанімації та пробудження мультикласичного пантеону "світових страхіть". Ядерні вибухи - найстрашніше та непоясниме породження техногенної епохи. Втілене у ядерному вибуху неперсоніфіковане зло подібне до багатоликого Шиве, Мінотавра, Джафара, Кощія, Мефістофеля, Голема, врубелівського Демона, Фантомаса, містера Зла. А оскільки все класичне на межі століть зазнає ентропію декадансу, саме сюди направлений інтерес та технології
людей Добра.Захоплення та переформатування об'єкту стало звичним інструментом сучасної культури. Бінарні опозиції міняються полюсами, танцюють канкан або джигу, свідомо йдуть у сферу абсурду або падають на дно психоделічних колодязів. Дадаїзм та поп-арт природно увійшли до банальної свідомості та пустили своє коріння по всьому візуальному життєвому простору. Звідси Кокто, плюшевість ядерного фантому та одвічний топик японської культури - Фудзіяма. Тому включені у гравюри Хокусаї ядерні гриби так органічно вплітаються у загальну композицію. Тема смерті у японській історії та ядерні вибухи над Хіросімою співіснують у єдиній системі координат. І це ще раз підкреслює компліментарність полів, сенсів та основних ідей художника.
Витончений романтизм, формальний відхід від соціуму та брутальності схоже до характеристики лермонтівського Демона: "Ніде мистецтву своєму він не зустрічав опору - і зло набридло йому..". Це - тонка продумана "тюнінгова" стратегія, яку декларує сьогодні Арсен Савадов. М'яка реконструкція глобальних образів в обмін їхній реконструкції, але відхід до меланхолії - лише видимість, модна гра та зовнішня форма. Зміст залишається такими самим. Самотність, порожність та загубленість, томлення духу - ось механізм сьогоднішньої репрезентації фантомів в епоху індустрії розваг.
